Художня ковка – одне з найдавніших і найбільш консервативних мистецтв на світі, освоєних людиною. Час змінив тільки інструменти кування, а принцип технології все той же, що і тисячу років тому. На зміну силачу прийшов промисловий молот, на зміну підмайстра зі шкіряними міхами, – сучасні ковальські горни, що досягають потрібної температури в лічені хвилини. Але в центрі всієї справи, як і раніше стоїть конкретна людина, його талант і художнє ставлення до світу.
Faber Ferrarius – майстер по залізу, – так шанобливо називали коваля в Стародавньому Римі.
Справжня художня ковка цінується саме за те, що вона є продуктом живої творчості. Тому повторити одного разу викуваний виріб неможливо.
В цьому відношенні, художня ковка схожа скульптурі, тільки замість грудки сирої глини в руках коваля виявляється метал, в який майстер вкладає думку й образ, наділяючи найтвердішу й грубу речовину світу надзвичайною пластикою та тонкістю. Матеріал, який використовують, щоб вбивати слугує красі та виявляє колосальні художні властивості. Сьогодні в арсеналі коваля древній набір технічних операцій: залізо можна сплести в косу, згорнути в петлю, зав’язати у вузол. Друге дихання художня ковка набула з виникненням стилю модерн, для якого характерне використання рослинного орнаменту. З початку ХХ століття широкого поширення набули металеві листи анемонов, дубів з жолудями, ковані лотоси і виноградні лози з плодами. Для того, щоб досягти найвищого ступеня правдоподібності, коваль над одним листком, може працювати до восьми годин.
Ми щиро раді за розвиток напрямку художньої ковки. У нашій майстерні працюють ковалі в третьому поколінні, які перейняли у спадок від своїх батьків, дідів і прадідів, художнє чуття і відданість своїй справі.